Микола, мешканець Львова, переможець торгів: «Виконавча служба Дрогобицького району, Львівської області продала лот – виробничу майстерню ще до того, як його виставили на аукціон. Проте на самих торгах – це приміщення виграв я, бо озвучив ціну в останні хвилини аукціону. Після цього виконавці почали робити все можливе, аби перехопити обіцяний іншій людині лот. Спершу зробили помилку в адресі майстерні — номер 115 переправили на 145, а це житловий будинок і власники особняку нічого не знали про аукціон. Коли ж держвиконавці побачили, що я не відступаю – самі мені зателефонували і запропонували гроші, аби я відмовився від виграного лоту. Саме ця розмова є записана на диктофон. Справа «висить» вже понад півроку і попри видимі порушення зі сторони держвиконавців не рухається з місця».

Ми вирішили розібратися в цій справі, з’ясувати — як виконавцям вдається проводити такі махінації з лотами, як без відома людей продають їхні будинки і чому система працює неякісно, навіть після введення електронних торгів?

Раніше все відбувалось так: суд призначав виконавче провадження на певну суму. Якщо людина сплатити не може, тоді державні виконавці описують рухоме і нерухоме майно, експерти оцінюють вартість й лише тоді відбуваються торги. До реформи усі аукціони були відкритими, тобто в кабінетах та в реальному часі. Зловживань було достатньо. Тож, аби усунути людський фактор і подолати корупцію з 1 червня 2014 року все арештоване майно продають через систему електронних торгів – СЕТАМ.

У Міністерстві юстиції України переконані — це найефективніший спосіб боротьби з хабарництвом, адже працівники не мають безпосереднього доступу до системи. До того ж будь-який крок тепер залишає електронний слід, а відтак вирахувати зловмисників правоохоронним органам буде нескладно. Ми почали розслідувати і переконались: людський фактор усунути поки що не вдалось.

До нас звернувся учасник торгів, який у прозорість системи уже не вірить. Чоловік придбав через аукціон лот – приміщення технічної майстерні у селі Нагуєвичі Дрогобицького району Львівщини. Коли оформляли протокол виявилось, що за вказаною в описі майна адресою, вул. Івана Франка, 145, розташований зовсім інший об’єкт. Це житловий будинок, мешканці якого навіть не здогадувались, що їхнє майно продали.

Як виявилось згодом, працівники відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції допустились технічної помилки, коли виставляли лот на продаж, і в описі майна замість 115 номеру будинку, вказали 145. Фактично, чоловік замість майстерні за 3 тисячі доларів придбав особняк.

«Мені, по суті, залишилось виготовити документи і можна було писати у виконавчу службу вже заяву про виселення з моєї приватної власності чужих людей», — розповідає учасник аукціону.

Виходить, що через систему електронних торгів арештованим майном, без відома власників, можна продавати нерухомість, достатньо змінити одну цифру в адресі, а тоді просто сказати: «Помилка». Та найвражаюче, що цю помилку виправляти ніхто не поспішає.

В цьому переконався переможець торгів, який чужого майна не захотів, а вирішив відвоювати своє право на виграну майстерню. Спершу звернувся безпосередньо у виконавчу службу Дрогобицького району. А там повідомили — виконавець, який зробив цю помилку уже не працює. Та зрештою порадили звернутись в «Інформ’юст» (підприємство, яке обслуговує електронні торги СЕТАМ).

Оскільки система віртуальна, то поспілкуватись вдалось лише з працівниками «гарячої лінії». Спершу там довго розбирались в чому справа, а згодом повідомили: «Технічно на місці ми вже ніякі зміни не внесемо. А все тому, що факт торгів відбувся, і в даному випадку в нас немає жодних підстав для повернення вам гарантійного внеску».

Справа у тому, що гарантійний внесок повертають лише у випадку програшу на торгах. Якщо ж учасник сам відмовляється від перемоги, то внесок йому не повертають. Замкнуте коло. Отже, чоловік не може забрати ні вигране майно, ні навіть повернути гарантійного внеску. А виправити технічну помилку просто неможливо!

Як повідомив учасник торгів, насправді цей лот ще до початку аукціону «пообіцяли» іншій людині. Оскільки він зробив крок за кілька хвилин до закінчення торгів, й таким чином став переможцем, то зруйнував їхні плани. Підтвердженням цього є телефонний дзвінок від державного виконавця із пропозицією відкупу:

— Добрий день, пане Микола! 
— Та.
— То з Дрогобича, з виконавчої. Скільки ви там внесок заплатили?
— Щось біля трьох тисяч.
— Три з чимось тисяч?
— Так.
— Добре. Дивіться до мене там знайомі підходили-дзвонили, хочуть купити… Якщо би вони вам той внесок повернули?

До того ж варто зауважити й той факт, що помилку зробили під час других торгів. Відтак без втручання людей тут не обійшлось. Адже якщо б це робила машина, тобто комп’ютер, то вся інформація з перших торгів автоматично би «підтягнулась», й ніякої помилки бути б не могло.

У коментарі журналістам начальник ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Ярослава Грабар спершу все заперечувала, а потім сказала, що свою помилку виконавці виправили, тож переможець торгів тепер може оформляти усі документи та сплачувати основну суму.Однак ця інформація виявилась неправдивою. Адже виправлено лише адресу лоту, а термін оплати основної суми закінчився ще 2 лютого й фактично отримати майно зараз неможливо.

Справа знову «зависла», а тоді взагалі почались бюрократичні «каруселі». Виконавча служба скеровує до «Інформ’юсту», а той до виконавчої. Зрештою Ярослава Грабар взагалі пішла «на лікарняний», а її заступниця категорично відмовляється будь-що коментувати.

Потерпілий учасник аукціону справу намагається виграти через суд.

«Я вже підготував позовну заяву до суду. Бачу, що отримати майно нереально, тобто законним шляхом це неможливо. Проте гарантійний внесок все ж хочу повернути. Йдеться про три тисячі гривень. Та все ж важливо, аби людей не обдурювали. Я ж міг людей цілком законно виселити з будинку й не шукати правди. Але що ж тоді робити цілком невинуватим мешканцям особняку?», — резюмує чоловік.